1. Дехто з присутніх розповіли Ісусові про ґалилеян, яких забили й кров яких з наказу Пилата змішали з кров’ю тварин, принесених у жертву.
2. Ісус запитав людей, які розповіли цю історію: «Чи ви вважаєте, що вони були гіршими грішниками, ніж інші ґалилеяни, й тому так постраждали?
3. Ні! Істинно кажу вам: якщо ви не покаєтеся, то й ви так само повмираєте, як вони.
4. Або ж згадайте тих вісімнадцять чоловік, які загинули, коли на них завалилася башта в Силоамі. Чи ви вважаєте, що вони були більш винними, ніж інші мешканці Єрусалиму?
5. Ні! Якщо ви не покаєтеся, загинете й ви всі так само, як вони!»
6. По тому Ісус розповів таку притчу: «В одного чоловіка в саду росло фіґове дерево. Пішов він якось пошукати на дереві плоди, але не знайшов жодного.
7. І сказав він садівникові: „Послухай, ось уже три роки приходжу я до цього фіґового дерева, але жодного плода так і не знайшов. Тож зрубай його. Навіщо воно виснажує ґрунт?”
8. Садівник відповів йому: „Господарю, лиши це дерево ще на один рік. Я обкопаю його, угною землю.
9. Можливо, після цього наступного року воно дасть урожай. Якщо ж ні, тоді зрубаєш його”».
10. Якось у суботу Ісус навчав у синагозі.
11. Там була жінка, в яку вселився злий дух. І через це вона вже вісімнадцять років була немічна: вона була скорчена й не могла розпрямитися.