1. Ось що я хочу сказати: поки спадкоємець іще дитина, він нічим не відрізняється від раба, хоч і володіє всім.
2. Він перебуває під охороною опікунів і домашніх слуг, аж доки не настане час, призначений його батьком.
3. Так само й ми, поки були «дітьми», то були поневолені непотрібними правилами цього світу.
4. Та коли настав час, Бог послав Сина Свого, Який був народжений від жінки і жив за Законом.
5. Бог послав Його, щоб Він визволив тих, хто жив під Законом, щоб Бог усиновив нас.
6. А через те, що ви Його діти, Бог послав Дух Сина Свого у ваші серця. І той Дух гукає: «Авва!» — тобто «Отче».
7. Тож якщо ви більше не раби, а діти Господа, то Бог також зробив вас Своїми спадкоємцями.
8. У минулому, коли ви не знали Бога, ви були рабами богів, що не були справжніми богами.
9. Але тепер, коли ви пізнали істинного Бога, вірніше, це Господь пізнав вас, то чому ж ви повертаєтеся до тих немічних та непотрібних правил, яким знову намагаєтеся служити?