2. І зрозумів Давид, що Господь міцно утвердив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо, заради народу його, Ізраїля.
3. Тоді взяв Давид іще дружин у Єрусалимі, і породив Давид іще синів та доньок.
4. А ось ймення тих, що народилися у нього у Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, Натан, і Соломон,
5. І Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,
6. І Ноґаг, і Нефеґ, і Яфія,
7. І Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет,
8. І почули филистимляни, що помазаний Давид на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни шукати Давида; І почув Давид про це, і рушив супроти них.
9. І филистимляни прийшли, і розташувалися в долині Рефаїм.
10. І запитав Давид у Бога, кажучи: Чи йти мені супроти филистимлян, і чи віддаси їх в руки мої? І сказав йому Господь: Йди, і Я віддам їх в руки твої.
11. І рушили вони до Баал-Пераціму, – і Давид завдав їм там поразки; і сказав Давид: Зламав Бог ворогів моїх рукою моєю, мов повінь води. Тому й назвали те місце: Баал-Перацім.
12. А полишали там филистимляни богів своїх, і наказав Давид, і спалили їх вогнем.
13. І прийшли знову филистимляни, і розташувалися в долині.