24. І став Ангел Господній на вузькій дорозі, поміж виноградниками, де з одного боку стіна і з другого боку стіна.
25. Віслючка, забачивши Ангела Господнього, притулилася до муру, і притисла Валаамові ногу до муру, і він за це знову почав бити її.
26. Ангел Господній знову прийшов і став у тіснішому місці, де не звернути ні праворуч, ні ліворуч.
27. Віслючка, забачивши Ангела Господнього, упала під Валаамом. І спалахнув гнів Валаама, і почав він бити віслючку палицею.
28. І відкрив Господь уста віслючці, і вона сказала Валаамові: Що я тобі зробила, що ти б'єш мене ось уже втретє?
29. Валаам сказав віслючці: За те, що ти зневажила мене; якби у мене в руці був меч, то я тут-таки порішив би тебе.
30. А віслючка сказала Валаамові: Чи не я твоя віслючка, на якій ти їздив звіддавна, аж до сього дня? Чи мала я звичку так учиняти з тобою? Він сказав: Ні.
31. Тоді відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Ангела Господнього, який стояв на дорозі з оголеним мечем у руці, і поклонився й упав на лице своє.
32. І сказав йому Ангел Господній: За що ти бив свою віслючку ось уже тричі? Я вийшов, щоб зупинити тебе, тому що путь твоя крива переді Мною.
33. І віслючка, забачивши Мене, звернула від Мене ось уже тричі. Якби вона не звернула від Мене, то Я убив би тебе, а її залишив би живою.
34. І сказав Валаам Ангелові Господньому: Згрішив я, бо не знав, що ти стоїш супроти мене на дорозі; отож, якщо це небажане в очах Твоїх, то я повернуся.