13. А тому, хто розмовляє незнайомою мовою, нехай молиться про дар розтлумачення.
14. Бо коли я молюся незнайомою мовою, то, хоч дух мій молиться, проте розум мій залишається без плоду.
15. То що вчинити? Буду молитися духом, буду молитися й розумом; буду співати духом, буду співати й розумом.
16. Бо якщо ти будеш благословляти духом, то як скаже той, що стоятиме на місці простої людини: "Амінь", коли ти дякуватимеш; бо він не розуміє, про що ти говориш.
17. Ти гарно дякуєш, але інший не напучується.
18. Дякую Богові моєму: я найбільше з-поміж вас усіх розмовляю мовами;
19. Але в церкві волію краще сказати бодай п'ятеро слів розумом своїм, щоб інших навчити, аніж десять тисяч слів незнайомою мовою.
20. Браття! Не будьте дітьми розумом: на лихе будьте дітьми, а розумом будьте повнолітні.
21. У законі написано: Іншими мовами й іншими устами буду казати народові цьому, але й тоді не послухають Мене, – каже Господь.
22. Отож, мови є ознака не для віруючих, а для невіруючих; а пророцтво не для невіруючих, а для віруючих.
23. Якщо вся церква зійдеться разом (гуртом), і всі почнуть говорити незнайомими мовами, і зайдуть до вас сторонні, або ж невіруючі, – то чи не скажуть, що ви біснуєтеся?